Ойрати - більше відомі під назвою "калмики". Азіати за походженням та монголоїди по расі, європейці – по території проживання. Буддисти з віросповідання.
Калмики або ойрат-калмики - це азіати за походженням і монголоїди по расі, європейці - по території проживання. Це народ, який віднесений сучасною наукою до монголомовних народів умовної Алтайської мовної сім'ї. В результаті багатовікового етногенезу народ склався з великого конгломерату стародавніх племен і народів, деякі з яких мають історію з часів до Чингісхана (12-13 століття). Калмиками більше прийнято називати лише осілих біля сучасної Росії. Ойрат-Калмики є частиною ойратської спільності, яку також прийнято вважати, на відміну від східних, південних і північних монголів, групою західно-монгольських народів, ойрат-монголами. Ойрат-Калмики - одночасно частина монгольського і буддистського світу, частина Європи, Азії та Росії. Ойрат-Калмики є титульним народом Республіки Калмикія, становлячи приблизно 70% її населення.

Основна частина народу проживає нині переважно на території Республіки Калмикія у складі Російської Федерації. Невеликі групи проживають в інших суб'єктах Росії - Астраханській та Волгоградській областях, що є традиційним багатовіковим місцем проживання. Через війну міграції останніх десятиліть, зокрема трудову, помітні за чисельністю групи проживають у Москві, Підмосков'ї, Санкт-Петербурзі, регіонах Крайньої Півночі та Сибіру. Загальна чисельність у Росії — близько 200 тис. людина.

Значні групи та діаспори ойрат (калмиків) живуть за межами Росії та розкидані на величезній території.

На території КНР (Сіньцзян, Внутрішня Монголія, Цинхай) та на Тайвані проживає близько 300 тис. осіб, у Монголії близько 300 тис. ойрат, у Європі, США та Канаді – до 10 тис. ойрат-калмиків – представників 3 хвиль переселення: часів Громадянської війни, 2-ї Світової війни та останніх 30 років – після падіння СРСР. У Киргизстані проживає від 3 до 4 тис. ойрат (по-кирг. - Калмаків). Загальна чисельність ойрату на сьогодні становить близько мільйона людей.

Самоназва народу: на кирилиці - өөрд, ойрад, ойрати, хальмг, хальмгуд. Етнонім «калмыки» є екзонімом, запозиченим, «чужим» етнонімом, тюркським за походженням, що став під тиском обставин та імперської політики самоназвою. Предків нинішніх ойрат, що складалися з багатьох племен, протягом багатьох століть так збирально називали предки нинішніх тюркських народів. Пізніше цей екзонім почали використовувати росіяни, у Московії та Російській імперії. З втратою своєї держави та незалежності після 1771 р., ойрат-калмики повністю перейняли, звикли і прийняли протягом 19-20 століть як самоназву етнонім «калмики».

Наприкінці XVI — на початку XVII століть кілька ойратських племен перекочували з Центральної Азії та з Алтаю до Північного Прикаспію та на Нижню Волгу, утворивши Торгудське (рос. — Калмицьке) ханство. Після ліквідації ханства Катериною II ця територія була анексована і включена до складу Російської імперії. Після цього протягом двох століть територія проживання ойрат-калмиків постійно внаслідок царської та радянської колоніальної політики скорочувалася, зменшившись із кількох сотень тисяч до 75 тисяч кв.км. Відбувався від'єм землі на користь переселенців із Центральної Росії та східних районів України.

Традиційне віросповідання - буддизм школи Тибету Гелуг. Нині, попри свободу релігій після розпаду СРСР, меншість ойрат-калмицького населення сповідують буддизм (за оцінками від 20 до 30 %). Значна частина ойрат-калмиків – атеїсти чи агностики. Дуже мало тих, хто сповідує християнство – православ'я та різні форми протестантизму.

До приходу до влади більшовиків-комуністів, ойрат-калмики мали власну писемність — Тодо Бічіг («Ясне письмо»), яка була в активному використанні майже 300 років. Це був один із небагатьох народів колишнього СРСР, який мав власну писемність. Більшість літератури на Тодо Бічиг було втрачено внаслідок репресій щодо буддизму і священнослужителів після 1917 року. В результаті хитрої перестановки використання Тодо Бічиг виявилося під негласною забороною: з 1924 р. був перехід на кирилицю, з 1930 р. алфавіт було переведено на латиницю, а з 1938-39 рр. знову повернули кирилицю. Все це супроводжувалося знищенням носіїв знання Тодо Бічіг.

Ойрат-Калмики є носіями державності у формі Республіки Калмикія, відповідно до декларативної Конституції РФ. Але в історії ойрат-калмиків, як мінімум, чотири інші ойратські держави: Ойрадського ханства (XIV - XVI ст.), Джунгарського, Торгудського та Хошеутського ханств (XVII - XVIII ст.).

Ойрат-Калмики протягом тисячоліть традиційно займалися, крім постійних воєн, перш за все, пасовищним скотарством. Ойрат-Калмики були виведені і зберегли для всього світу чотири ойрадських порід худоби - великої рогатої худоби, коней, овець і верблюдів. Колись у предків були й кози. У далеких оренбурзьких степах ойрат-калмики навчили в'язати у XVIII столітті хустки та інші вироби з козячого пуху. З того часу в Росії та інших країнах став та відомі оренбурзькі пухові хустки. Аборигенні калмицькі породи худоби використовувалися при виведенні багатьох інших більш сучасних порід худоби — донська та буденівська порода коней, едильбаївська порода овець, казахська білоголова порода великої рогатої худоби тощо.

Ойрат-Калмики - це репресований народ, жертва геноциду і військових злочинів сталінського режиму. Фактично за роки радянської влади, за мірками сучасних міжнародних законів, піддавався щонайменше двічі: у 1918-1941 рр. в. й у 1943-1957 рр.

В умовах Росії ойрат-калмики є корінним народом (indigenous peoples), а також етнічною, національною, расовою, релігійною, культурною та мовною меншістю (ethnic, racial, religious, cultural, language minority), чиї права та інтереси і за радянських часів і у нинішній Російській Федерації постійно порушувалися та продовжують порушуватися.

В даний час ойрат-калмики є невільним народом, чиї права, зафіксовані в міжнародному законодавстві, у російських законах та Конституції РФ, не дотримуються та порушуються Москвою на регулярній основі.

Інформаційні ресурси:
Незалежна Калмикія — сайт про ойрат-калмицький національний рух.

Персоналії

Активісти, що преставляють права народів у Лізі

Арсланг Санджієв

Арсланг Санджієв, 03.12.1960 р.н. – професійний журналіст, лауреат Республіканської премії ім. Номто Очирова (у номінації "За внесок у розвиток ЗМІ"), премії "Громадське визнання". Друкуватися почав у 1980 р. на сторінках газет «Комсомолець Калмикії» та «Калмицький університет». Працював оловним редактором Калмицького телебачення, спецкором у телекомпанії "Південний Захід" (м. Москва), головним редактором телекомпанії "Сян Цаг". Автор книг та фотоальбомів про історію Калмикії та ойрат-калмицького народу. Автор п'єс, лібрето, поем, віршів калмицькою мовою. Автор багатьох телепередач, зокрема шахової телегри «Цейтнот», автор документальних фільмів про видатних діячів Калмикії. Голова Конгресу ойрат-калмицького народу.

Батир Боромангнаєв

Батир Боромангнаєв, 03.01.1965 – ойрат-калмицький активіст та правозахисник, член Конгресу ойрат-калмицького народу. У 1989 році був серед чотирьох діячів, які заснували першу суспільно-політичну та демократичну організацію в історії ойрат-калмицького народу – Народний Фронт Калмикії (НФК). Був автором Статуту, Програми та інших документів НФК. Заступник Управляючого Калмицького громадського фонду «Сприяння повній реабілітації репресованих народів та жертв політичних репресій» та заступник Голови «Союзу репресованих народів Росії», незареєстрованої Мін'юстом Росії міжрегіональної громадської організації (2007–2014). З 2013 року – Голова Калмицького регіонального відділення РОДП «ЯБЛУКО». Брав участь в організації та проведенні десятків мітингів, пікетів та інших акцій протесту в м. Еліста, спрямованих проти політики влади РФ та РК у 2006–2021 роках. Один із ініціаторів та організаторів проведення З'їздів ойрат-калмицького народу (2015, 2018, 2021). Заступник голови Конгресу ойрат-калмицького народу. Підписав дві публічні заяви Конгресу із засудженням російської агресії проти України

Володимир Довданов

Володимир Довданов, 1959 р.н. – заступник голови Конгресу ойрат-калмицького народу. Кандидат педагогічних наук. Автор численних публікацій, статей, книг із національної тематики. У 2004-2005 рр. міністр молодіжної політики, спорту та туризму Республіки Калмикія. У 2008-2009 роках. керівник федеральної служби з фінансових ринків у Волгоградській та Астраханській області. Активний учасник та організатор мітингів на захист прав ойрат-калмицького народу. Є прихильником незалежності Республіки Калмикії, за що неодноразово критикувався з боку прокремлівської влади, притягувався до адміністративної відповідальності. Після вторгнення ЗС РФ та початку повномасштабної війни в Україні – публічно виступив на підтримку України та її народу, за що був притягнутий до відповідальності за "дискредитацію ЗС РФ та фейки". У 2022 році змушений у терміновому порядку емігрувати разом із сім'єю за межі Калмикії та РФ.

Еренцен Доляєв

Еренцен Доляєв (калмик) - член Конгресу ойрат-калмицького народу. Непримиренний супротивник кремлівського тоталітарного репресивного режиму. Протягом багатьох років веде інформаційне висвітлення подій, пов'язаних із відкритою агресією Росії проти України у 2014-2022 роках. Вважає, що в Росії не буде нормального життя, допоки Кремль веде війну проти України. Влітку 2021 року він виступив із відеозверненням до своїх одноплемінників, розкрив головні причини занепаду та принизливого становища Республіки Калмикія. 24 серпня того ж року провів публічну акцію на головній площі Елісти, столиці Калмикії, привітав українців із Днем Незалежності. У вересні 2021-го внаслідок загроз йому довелося тікати з рідної Республіки за межі Росії.

Альберт Шарапов

Альберт Шарапов, 1985 р. н. – емігрант, інженер-програміст, автор веб-сайту про Незалежність Калмикії. Прихильник ідеї відокремлення Калмикії від Росії та утворення Калмицької держави з 2006 року. Емігрував до США у 2014 році після подій в Україні. Вступив до Ліги Вільних Націй у липні 2022 р. Асоційований член Конгресу Ойрат-Калмицького народу.

Даавр Доржін

Даавр Дорҗин, народився у 1996 р. Магістр юриспруденції, автор наукових публікацій. Сфери наукових інтересів: критична теорія права, транзитне правосуддя, конституціоналізм. Працював у прибуткових та неприбуткових організаціях як правник (зокрема ОВД-ІНФО, ПЦ «Меморіал). Запрошений викладач порівняльного правознавства та філософії права у Вищій школі юриспруденції та адміністрування НДУ ВШЕ (2020-2021). Виконавчий директор правозахисного центру "International Human Rights Community in Armenia" (2022 - дотепер). Асоціований член Конгресу ойрат-калмицького народу (2022 - дотепер).
Back To Top